РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ОФОРМЛЕННЯ НАЦІОНАЛЬНИХ КУТОЧКІВ У ГРУПАХ ДНЗ

  Нашій Вітчизні потрібні громадяни з усвідомленням своєї належності до роду, краю, держави, творчі особистості етнонаціонально усвідомлені в полікультурному просторі, здорові й духовно багаті. Виховати таких громадян, “виколисати” з дітей народ, носіїв і продовжувачів його духовності,– основне завдання української національної освіти.

  Формування національної самосвідомості людини запізно починати в школі. Це потрібно робити вже в дошкільному закладі, бо саме в ранньому віці закладається фундамент особистості. Втрачене на цьому етапі надолужити дуже важко. Усвідомлювати своє українство діти повинні змалечку.

  Наймогутнішою дієвою силою, за допомогою якої можна успішно вирішувати питання щодо формування національної гідності, гордості, самоповаги, самодостатності, виховання патріотичних почуттів є народознавство. Народознавство – це знання про сучасне і минуле українського народу, його багатогранне духовне життя.

Методичні рекомендації щодо оформлення національних куточків у групах ДНЗ

  Національний куточок у групі має бути розташований у світлому, зруч­ному для огляду місці, бути візуально відокремленим від ігрових центрів. Експозиція національного куточка в групі не повинна бути перенавантаженою та застиглою, вона має змінюватися, поповнюватися. Важливим критерієм національного куточка є його естетичне оформлення.

Крім предметів, виробів національного мистецтва, що подані в пам'ятках нижче, в експозицію можна включати вироби, які виготовляли та використо­вували в народі відповідно до обрядових циклів (осіннього, зимового, весня­ного, літнього). Наприклад:

осінній цикл: свято врожаю - кошик із фруктами, овочами;

зимовий цикл: Різдвяні свята - "зірка" з дерев'яної обичайки (обід сита, решета, бубна тощо) і тоненьких дощечок - семи шалівок, декорова­на кольоровим папером, стрічками; на стіл кладуть сіно, зерно, сніп-дідух (пропоновані рекомендації визначені у матеріалах А. Богуш).

весняний цикл "Свято першого жайворонка" - фігурки випечених із солоного тіста жайворонків та голубів; "Вербна неділя" - вербові гілочки, прикрашені квітами, стрічками тощо.

   У національному куточку можна ставити букет з квітами

(мак, чорнобривці, ромашки, барвінок, півонія, жоржина, ковила тощо).

Зміни в експозиції національного куточка можуть бути пов'язані із пізнавальною темою тижня з народознавства.

Наприклад:

Тема "Українська хата" — макет української хати; "Птахи-символи" — лелека-іграшка; "Криниця - оберіг українського народу" - макет криниці.

"Український віночок", "Український одяг" - зразки віночків зі стрічками. Важливо зазначити, що віночки дівчата зберігали у скрині, не носили їх щодня, а вдягали на свята, тому бажано, щоб і в куточку його ви­кладали або вивішували лише у святкові дні, а також протягом тематичного тижня ознайомлення дітей з національним одягом.

  Також предмети експозиції можуть змінюватися залежно від те­матики занять з образотворчого мистецтва.

У старшій групі доцільно виділяти регіональні особливості народного одягу, мистецтва, знайомити з народними умільцями свого регіону.

  Педагогам треба чітко розуміти, які посібники, матеріали зберігаються у шафах вихователя, який дидактичний матеріал необхідний для проведення занять, бесід тощо, а які вироби та посібники є експонатами національного куточка.

   Важливо зазначити, що коли відбуваються зміни в експозиції національного  куточка,   то  на  це  обов'язково  треба  звертати  увагу дітей. Вихователеві необхідно обговорити ці зміни з дітьми, пояснити, з чим вони пов'язані, детальніше розглянути нові предмети тощо. Такі спостережен­ня та бесіди щодо змін в експозиції обов'язково плануються вихователем заздалегідь і фіксуються у перспективному та прописуються в календарному планах.

Пам'ятка

Національний куточок у молодшій групі

Ляльки - дівчинка і хлопчик - у національному вбранні.

Вироби народних промислів України:

посуд: миска, полумисок, горщик, макітра, глечик, куманець, бариль­це, горнятко (посуд можна ставити на рушник-стирок, на святковий рушник у дні свят);

іграшки;

музичні дитячі народні інструменти - яворівські сопілка, дзиґа, свищики (різної форми);

писанки (виставляють напередодні Великодніх свят).

Книжки "Народні українські казки.

Папка «Українські народні ігри».

Макет подвір'я з українською хатою.

Пам'ятка

Національний куточок у середній групі

Ляльки - дівчинка і хлопчик - у національному вбранні.

Вироби народних промислів України:

посуд: миска, полумисок, горщик, макітра, глечик, куманець, бариль­це, горнятко (посуд можна ставити на рушник-стирок, на святковий рушник у дні свят);

іграшки;

музичні дитячі народні інструменти - яворівські сопілка, дзиґа, свищики;

•        писанки (виставляють напередодні Великодніх свят).

Альбом "Українські казки", у якому розміщуються ілюстрації до народних казок (ілюстрації з казок поповнюються поступово), або книжки «Українські народні казки», згідно віку дітей.

Дидактичний фотоальбом "Наше місто - Енергодар", або «Наш край Запорізький».

Пам'ятка

Національний куточок у старшій групі

Мапа України або її макет.

Ляльки - дівчинка і хлопчик - у національному вбранні.

Вироби народних промислів України:

посуд: миска, полумисок, горщик, макітра, глечик, куманець, бариль­це, горнятко, таріль, таця (посуд можна ставити на рушник-стирок, на свят ковий рушник у дні свят);

іграшки;

музичні дитячі народні інструменти - яворівські сопілка, скрипка, дзиґа, свищик;

•        писанки (виставляють напередодні Великодніх свят).
Дидактичний фотоальбом "Україна - наша держава", "Київ - столиця України", "Енергодар - рідне місто".

У вихователів обов'язково повинні зберігатися у шафі:

портрети Тараса Шевченка, Лесі Українки, Сухомлинського та інших укр.письменників ( які вивішуються у національному куточку в дні народження та вшанування пам'яті видатних діячів, прикрашаються рушником-покутником).

Завдання ознайомлення дітей з витоками народознавства

(поради педагогам)

Нині, повертаючись до історії українського народу, відроджуючи, про­буджуючи до життя національні традиції, національний дух нашого народу, ми виховуємо свідомого громадянина і патріота нашої держави. Починати цю роботу потрібно з раннього віку в сім'ї, у дитячому садку, в школі.

Організовуючи народознавчу роботу з дошкільниками, вихователі повинні у комплексі розв'язувати пізнавальні, навчальні, виховні та мовленнєві за­вдання (А. Богуш).

Пізнавальні завдання передбачають розширення знань дітей про Україну, її історію, культуру, природні багатства.

  Дітей спочатку ознайомлюють з найближчим оточенням, з яким вони щодня контактують. Поступово стежинкою рідного краю ведуть дитину до столиці України - Києва, інших міст та пам'ятних місць Батьківщини.

   На заняттях з народознавства малюк уперше долучається до державних символів (Герба, Прапора, Гімну) та народних національних оберегів (калини, верби, віночка, рушника тощо).

   Предметом обговорення у дитячому товаристві мають бути й родинні корені кожної сім'ї, кожної родини. Вихователь повинен стимулювати й за­охочувати дітей до пізнання свого родоводу.

Упродовж перебування дітей у дитячому садку потрібно ознайомити їх з побутом нашого народу як у минулому, так і на сучасному етапі. Діти повинні знати (впізнавати, розрізняти) українські національні іграшки, національний (традиційний та регіональний) одяг, взуття, посуд, предмети побуту та хат­нього інтер'єру, подвір'я. Треба розвивати у дітей цікавість до української національної обрядовості, народних свят, ігор, народних прикмет, народної творчості, національного мистецтва, народних промислів. Не можна обійти увагою й українську національну кухню.

Пізнавальні завдання реалізуються й у пізнаванні дітьми природи рідного краю (ліси, степи, моря, гори, заказники тощо).

   Навчальні завдання передбачають формування перших наукових наро­дознавчих та історичних понять, у майбутньому - основи наукового мислен­ня, національної свідомості, самосвідомості та психології.

Вихователь повинен:

розвивати пізнавальну активність дітей, прагнення якнайглибше пізнати свій народ, свої національні корені;

формувати стійкий інтерес до народознавчого матеріалу, бажання пізнати його глибше, навчити використовувати його в побуті, у своєму дитя­чому житті, запам'ятовувати вірші, прислів'я, приказки, казки, загадки;

прищеплювати дітям елементарні трудові навички, пов'язані з на­родними ремеслами.   Вчити малюків  вишивати, витинати, розписувати  заукраїнськими мотивами писанки, іграшки, посуд виготовляти різні вироби: іграшки, глиняний посуд, вибійки, витинанки, аплікації тощо.

Розвивальні завдання передбачають розвиток усіх психічних процесів у дитини: запам'ятовування, уважності, зосередженості, логічного мислення, уяви. Діти повинні вміти самостійно аналізувати, зіставляти, порівнювати народознавчі поняття, звичаї минулого та сучасного, відокремлювати місцеве, регіональне від загально-традиційного національного.

Мовленнєві завдання є супутніми на кожному народознавчому занятті. Наприклад, мандруючи до української оселі прадідів, діти вперше чують сло­ва стріха, тин, перелаз, скриня, ослін, долівка.

Словник дітей також поповнюється образними виразами, коли вони слу­хають фольклорні твори та твори українських письменників. Діти згадують знайомі прислів'я, приказки, примовки. Кожне заняття супроводжується розповідями дітей про побачене, почуте, пережите.

Виховні завдання мають на меті прищепити дітям насамперед любов до рідного краю, до землі своїх предків, до рідної мови, оселі, до батьківщини, почуття гордості за свій народ, повагу до національної культури, національних звичаїв та оберегів.

Природними національними рисами характеру українців вважаються щирість, гостинність, доброта, мудрість, щедрість, добре почуття гумору. Отож ці риси особистості потрібно виховувати у дитини, використовуючи для цього багатий народознавчий матеріал.

   Заняття з народознавства сприяють вихованню у дітей духовності на національному ґрунті, доброзичливості, чесності, взаємоповаги, чемності, скромності, товариськості, поваги до культури інших народів, вшанування їхніх традицій, оберегів.

Залучення дітей до народної творчості, мистецтва, безпосередня участь у національних святах виховують у них естетичні почуття, розвива­ють художнє світобачення, наповнюють емоційну сферу дитину радощами, піднімають настрій, формують естетичний смак.

Проведення занять, організація свят з народознавства потребує серйозної підготовки педагогів. Відхилення від змісту тлумачення основних подій, традицій, що їх використовують на занятті або святі, допускати не можна. Як зазначає А. Богуш, календарно-обрядовий матеріал повинен обиратися з мінімальним релігійним звучанням.

Рекомендації

щодо забезпечення методичного кабінету

дошкільного навчального закладу матеріалами з питань

формування основ національної свідомості дошкільника,

знань про державну та національну символіку України

1.       Нормативно-правові документи з питань громадянського виховання, витяги з державних документів стосовно цього питання.

2.       Програми, навчальні посібники та підручники з українського народознавства, методичні розробки, каталог статей.

3.       Орієнтовний перспективний план (на навчальний рік) занять з народознавства або занять з ознайомлення з навколишнім у кожній віковій групі, в яких простежується система роботи вихователів з громадянського виховання.

4.       Орієнтовний перспективний план (на навчальний рік) занять з декоративного образотворчого мистецтва (малювання, ліплення, аплікація) у кожній віковій групі.

5.       Кращі конспекти занять з народознавства, сценаріїв, розваг, дозвілля тощо. Зразки конспектів про використання державних символів України, про символи-обереги: вінок, рушник, хліб, верба та калина (орієнтовні конспекти занять подано у посібнику А. Богуш "Українське народознавство в дошкільному закладі").

6.       Зразки семінарів, планів роботи проблемної, творчої груп з питань громадянського виховання дітей дошкільного віку.

7.       Вивчення, узагальнення та поширення перспективного педагогічного досвіду.3 питань формування основ національної свідомості дошкільника.

8.       Матеріали обстеження рівня обізнаності дітей старшого дошкільного віку з питань народознавства відповідно до вимог Державної базової програми.

9.       Папка "Державні символи України" або збірник за визначеною темою, в яких розкривається історія виникнення та розвитку державної символіки.

10.     Мапа України або її макет.

11.     Вироби народних промислів України (якщо в ДНЗ є "світлиця", то всі народні вироби та предмети побуту можуть бути розташовані в ній):

•        гончарство: традиційний народний посуд - миска та полумисок, горщик, макітра, глечик, куманець, барильце, горнятко;

•        різьба: таріль, таця;

•        лозоплетіння: кошик, бриль (літній головний убір чоловіків) тощо;

•        писанкарство: писанки;

•        іграшки: косівська та кутська, опішнянська, петриківська, угорська тощо;

•        музичні народні інструменти: кобза, бандура, цимбали тощо (або альбом), дитячі - яворівські сопілка, скрипка, дзиґа, свищик.

Опис виробів подано у посібнику А. Богуш "Українське народознавство в дошкільному закладі". Якщо у методичному кабінеті немає умов для збе­реження виробів, то оформлюються папки, альбоми або друковані методичні посібники за тематикою.

Альбоми-папки або друковані посібники серії "Промисли і ремесла України": гончарство, різьба, лозоплетіння, кушнірство (художня обробка шкіри), мосяжництво, писанкарство, іграшки, ткацтво, килимарство, ви­шивка, витинанки, український розпис.

Альбом-папка "Символи-обереги України".

Альбом-папка "Обрядовий календар":

обрядовість зимового циклу,

обрядовість весняного циклу,

літні звичаї та обряди,

осінні звичаї та обряди.

Альбом-папка "Народна мудрість": легенди, прислів'я, приказки, забавлянки, загадки.

Фотоальбом "Про українське козацтво".

Папка "Український народний костюм".

18.     Фотоальбом "Рідна Україна", "Київ - столиця нашої держави",
"Рідне місто".

Дидактична папка "Митці України".

Тематичні папки до визначних дат України.

Папка "Українські народні пісні, хороводні та рухливі ігри".

Альбоми-папки серії "Народні розписи".

Бібліотека художніх творів: народний фольклор, казки; художні твори українських письменників.

Дидактичні ігри (орієнтовний перелік): "Знайди за назвою укра­їнський посуд", "Збери із частин ціле" (розбилася таця, свищик-іграшка тощо), "Що зайве?" (за виробами народних промислів) тощо.

Підготувала:

вихователь з навчання української

мови та народознавства

Перекрест І.В.