« Мова рідна, слово рідне»

Мета:  Розширити знання дітей про рідну українську мову, про її значення у житті кожного із нас. Показати красу і мелодійність української мови зам допомогою народної творчості, творів поетів, письменників. Розширювати уявлення про багатство і красу рідного слова. Виховувати любов до рідної землі, свого народу, рідної мови.

Попередня робота:  Розучування з дітьми віршів українських поетів стосовно теми. Відгадування загадок,  вивчення  пісні « Одна калина за вікном»,  «Ой є в лісі калина», «Всі ми діти українські» .Обігрування народної гри «Хитрий зуб» та рухливої гри «Ти  листочок  полети, собі пароньку знайди».

Зала святково прибрана. В залі звучить українська музика.

Ведуча: Добрий день малята! Раді вас вітати на нашому святі! Ми сьогодні разом тут зібрались, щоб нашу мову вшанувати!

Давайте з вами привітаємось:

(Діти стають біля стільців і кажуть):

Діти:Здоровеньки були? Як ви жили?

Де ви були? Я сумувала…

Вас виглядала. Добре що прийшли і мене знайшли.

Ведуча: Є багато країн на землі,

В них озера, річки і долини,

Є країни великі й малі,

Та найкраща завжди – Батьківщина.

Ведуча: А хто знає, як називається країна в якій ми живемо?

Діти: Україна.

Ведуча: А яка мова є рідною для українського народу?

Діти: Українська.

Ведуча:  Так дійсно, українська! Щасливі ми, що народилися і живемо на такій чудовій мальовничій землі, в нашій славній Україні. Тут народилися і жили наші діди, прадіди, тут живуть наші батьки – тут корінь українського, що сягає сивої давнини. І де б ми не були, скрізь відчуваємо поклик рідної землі, хвилюємося аж до сліз коли чуємо рідне слово. А зібралися ми з вами, щоб відсвяткувати День української мови, який визначається  9 листопада. Зараз ми з вами запалимо свічку і хай ця свічка горить і палає дуже яскраво, як буде жити і палати наша українська мова.

(Ведуча запрошує дитину потримати свічечку, звучить спокійна мелодія)

Ти дитино,

Покликана захищати своїми долоньками

Цю крихітну свічечку,

Бо кажуть, дитино,

Що мова наша – солов їна

Правильно кажуть.

Але затям собі, що колись можуть настати такі часи,

Коли нашої мови не буде пам ятати навіть соловейко

Тому не можна покладатися

Тільки на солов їв дитино.

Бережи мову так міцно

Як тримаєш міцно цю свічечку.

Діти а ви будете берегти нашу мову?

Діти: Так!

Діти виходять і розповідають вірші про мову:

Д1: Хоч малий я, невеликий,

Зате добре знаю,

Що край рідний – Україна,

Я її кохаю.

Д2: Мову нашу рідну

Поважаєм змалку,

І клянемось щиро,

Її оберігати.

Д3: Мова – наш душевний код,

Даний нам від роду,

А без мови наш народ

Не був би народом.

Д4: Цікава річ – це наша мова,

Дивують слух її слова,

Її ми кличем – калинова,

І говоримо моя.

Ведуча: В народі кажуть: «Слово до слова – складається мова». Кожному народові дорога його мова, бо мова це душа народу. Народна мудрість говорить: «Рідна мова дорога людині, як саме життя». Без мови не може існувати народ, його культура. Ой, прислухайтесь діти, до вас хтось йде.

Виходить хлопчик.Син української мови.

Ведуча: Хто ти хлопчику маленький?

Син я України-Неньки!
Українцем я зовуся
Й тою назвою горджуся!

А по чім тебе пізнаю?

По вкраїнському звичаю,
В мене вдача щира й сміла,
І відвага духа й тіла,
І душа моя здорова,
Українська в мене мова.

А скажи, де Край твій рідний?

Там, де неба круг погідний,
Там, де сонце сяє ясне
На вкраїнські діти красні;
Де лани, степи безкраї,
Де орел буйний літає.

Як поможеш свому люду?

Пильно все учитись буду,
Щоб свої мене любили,
А чужі щоби цінили,
Щоб про мій народ питали,
Україну шанували.

Ведуча:  Дякую тобі хлопчику, а тепер приготуйте долоньки і зустрічайте і саму Величність Мову.

Входить Мова.

Українська мова: Добрий день малята, любі хлопчики та дівчата, я прийшла до Вас на свято, бо почула, як гарно ви українською мовою розмовляєте та пісні співаєте.

Ведуча: Добрий день, Мово! Ми дуже раді тебе на нашому святі української мови бачити, а де ти була, де ходила, розкажи нам будь-ласка.

Мова розповідає під музику:

Пішла я до лісу

Ягідки збирати

Зашуміло буйне віття

Та й стало питати

-      Ой, скажи-но, дівчина, -

Питала діброва –

Яка тобі найгарніша

В цілім світі мова?

Усі мови гарні,

Усі хочу знати,

Та найкраща в світі мова,

Що говорить тато  й мати.

Ведуча: Дякуємо тобі  Мово, за таку гарну розповідь. Ми вже знаємо, що українська мова дуже багата і милозвучна.  По милозвучності  українська мова займає друге місце серед усіх мов світу. Тому ми хочемо тобі заспівати українську пісню про символ  нашої країни-України.

(У виконанні дітей звучить пісня « Ой є в лісі калина »- гр.12).

«Всі ми діти українці»– гр.8)

Мова: Гарно ви співаєте!

Ведуча: От молодці! Сила слова безмежна. Особливо, коли воно живе, коли слова стають палкими, як блискавка. Століттями мова народу була тією повноводною річкою, яку ми називаємо поезією. Для того, щоб із слів утворився вірш, а не просто розповідь слова у вірші римуються. Давайте пограємо в гру «Вчимося бути поетами» і спробуємо дібрати рими до запропонованих слів.

Гра «Вчимося бути поетами»

Дібрати рими до слів:

Хлопчик йшов і цукерку … (знайшов)

Вітер гуляє, спати … (заважає)

Дівчинка маленька, сукня …. (гарненька)

Квітка з пелюстками, як спідниця в … (мами)

Птаха крила розправляє, в краї далекі … (відлітає).

Ведуча: А ще вірші гарні знаємо і виразно розповідаємо.

Д1 : Раз казала мені мати:
«Можеш мов багато знати,
Кожну мову шанувати,
Та одну із мов усіх
Щоб у серці ти зберіг».
В серці ніжну і погідну
Збережу я мову рідну!

Д2: Буква до букви —
І виникло слово.
Слово до слова —
Звучить рідна мова

Д3:Українські діти
Всім говорять сміло:
Свій народ любити —
То велике діло.

Д4:Треба й чужі мови
Старанно вивчати,
Та з усіх найбільше
Рідну шанувати.

Д5: Мова — краса спілкування,
Мова — як сонце ясне,
Мова — то предків надбання,
Мова — багатство моє.

Мова: Бачу гарно ви українською мовою розмовляєте, а тепер давайте з вами в рухливу гру пограємо. По дорозі до Вас на свято назбирала я в кошик листочки. (Дітям роздають листочки).

Р/гра «Ти листочок полети, собі пароньку знайди».

Ведуча: Українською мовою можна не лише розмовляти, читати вірші, співати. Українською мовою можна ще й жартувати.

Без сміху і гумору

Не можна в світі жити.

З усмішками і жартами

Будемо дружити.

Давайте пограємо в жартівливу гру «Хитрий зуб».

(Народна гра «Хитрий зуб»).

Діти:(ім я) болить зуб,

Він не може їсти суп,

Хоче меду, хоче грушки і гарячої пампушки,

Дитина –обрана:А якщо досте сметанки, зубик боліти перестане.

Ведуча: Дітки  наше свято мови припадає на листопад. А листопад – це останній місяць осені. Прислухайтесь, я чую як журавлі в небі курличуть.

Птах журавель – один із українських народних символів. Оспіваний в багатьох українських творах, віршах і казках. Я знаю, що ви знаєте віршик про «Журавля», давайте  його розкажемо.

Вірш «Облітав журавель»

А ми не тільки співати і вірші розповідати  вміємо, а ще й танцювати.

Український танок (флеш моб) «Одна калина за вікном»

Українська мова: Мені дуже сподобалось у вас на святі. Я б була дуже рада та щаслива, якби від сьогоднішнього свята, ви,дорогі діти, залишили у своєму серці хоча б одну краплину любові до рідної мови.

Ведуча:Як парость виноградної лози,

Плекайте мову,

Пильно й ненастанно.

Політь бур’ян.

Чистіша від сльози

Вона хай буде,

Вірно  і слухняно.

Нехай вона щоразу служить вам,

Хоч і живе своїм живим життям.

Мова: До побачення! Будьте всі здорові.

І слова чарівні всюди ви вживайте в мові.